підсусідок

підсусі́док

-дка, ч.

У дореволюційній Росії та в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку.

Значення в інших словниках

1. підсусідок — ПІДСУСІ́ДОК, дка, ч. До 1917 р. в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку. Недовго сидів Іван Уласович: забрав усіх з худобою, бо вони жили підсусідками, та й повіз до себе (О.  Словник української мови у 20 томах
2. підсусідок — ПІДСУСІ́ДОК, дка, чол. У дореволюційній Росії та на Україні — безземельний селянин, що проживав у чужому будинку. Недовго сидів Іван Уласович: забрав усіх з худобою, бо вони жили під сусідками, та й повіз до себе (Олекса Стороженко, I, 1957, 143)...  Словник української мови в 11 томах
3. підсусідок — Підсусідок, -дка м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = хата. 175) см. сусіда 2.  Словник української мови Грінченка