Словник української мови Грінченка

підштовхнути

Підштовхнути

см. підштовхувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підштовхнути — підштовхну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підштовхнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до підштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підштовхнути — ПІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до підшто́вхувати. Старий гострозоро обвів усіх поглядом, а когось і плечем підштовхнув, добираючись до Марка (М. Стельмах); – Це по службі положено тобі набурмошуватись?...  Словник української мови у 20 томах
  4. підштовхнути — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. підштовхнути — ПІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підшто́вхувати. Старий гострозоро обвів усіх поглядом, а когось і плечем підштовхнув, добираючись до Марка (Стельмах, Правда.., 1961, 40); — Це по службі положено тобі набурмошуватись?...  Словник української мови в 11 томах