підштовхнути

ПІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підшто́вхувати.

Старий гострозоро обвів усіх поглядом, а когось і плечем підштовхнув, добираючись до Марка (Стельмах, Правда.., 1961, 40);

— Це по службі положено тобі набурмошуватись? — якось підштовхнув під бік Павло (Мушк., Серце.., 1962, 220);

Учотирьох вони сильно й уміло підштовхнули полуторку, і вона стала на рівному (Кучер, Прощай.., 1957, 180);

Тимко підштовхнув бабу наперед (Тют., Вир, 1964, 355);

Малахов немовби старався підштовхнути гостя, допомогти йому відшукати потрібні слова (Собко, Справа.., 1959, 733);

Високоосвічений робітник та колгоспник — це атомний заряд, який підштовхне нашу економіку на таку височінь, до якої ніяким Америкам не доскочити (Добр., Тече річка.., 1961, 251).

Значення в інших словниках

1. підштовхнути — підштовхну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підштовхнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до підштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підштовхнути — ПІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до підшто́вхувати. Старий гострозоро обвів усіх поглядом, а когось і плечем підштовхнув, добираючись до Марка (М. Стельмах); – Це по службі положено тобі набурмошуватись?...  Словник української мови у 20 томах
4. підштовхнути — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. підштовхнути — Підштовхнути см. підштовхувати.  Словник української мови Грінченка