підштовхнути
ПІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
Однокр. до підшто́вхувати.
Старий гострозоро обвів усіх поглядом, а когось і плечем підштовхнув, добираючись до Марка (М. Стельмах);
– Це по службі положено тобі набурмошуватись? – якось підштовхнув під бік Павло (Ю. Мушкетик);
Учотирьох вони сильно й уміло підштовхнули полуторку, і вона стала на рівному (В. Кучер);
Тимко підштовхнув бабу наперед (Григорій Тютюнник);
Малахов немовби старався підштовхнути гостя, допомогти йому відшукати потрібні слова (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)