пінка

Пінка, -ки

ж. Масло коровье. Ез. V. 61.

Значення в інших словниках

1. пінка — пі́нка 1 іменник жіночого роду піна; густа плівка на поверхні молока, вершків пі́нка 2 іменник жіночого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. пінка — I -и, ж. 1》 Пестл. до піна. 2》 Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання. || Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні. II -и, ж., спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пінка — Шумка, плівка, вершки  Словник чужослів Павло Штепа
4. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни – лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Григорій Тютюнник). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. пінка — пі́нка (голл. pink) невелике двощоглове судно, призначене для рибальства або перевезення вантажів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. пінка — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол.  Словник синонімів української мови
7. пінка — Пі́нка, -пки, -нці; пі́нки, пі́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Тют., Вир, 1964, 153). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін.  Словник української мови в 11 томах