пінка

ПІ́НКА¹, и, ж.

1. Пестл. до пі́на.

Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни – лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Григорій Тютюнник).

2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання.

При подаванні у склянку з кавою кладуть пінку (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Ах, спорт, музика, танці, дівчата – оцю пінку життя до свого знайомства з Каминецьким вважав Бронко за щось не сумісне з гідністю серйозної людини (Ірина Вільде);

// Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні.

– Щось хочете сказати? – Хочу, – відповіла мати, здіймаючи з країв мідного тазу рожеву, тремтливу від кипіння пінку (А. Шиян).

ПІ́НКА², и, ж., спец.

Легкий вогнестійкий пористий мінерал, з якого виготовляють курильні трубки і деякі інші вироби, а також виріб з цього мінералу.

Значення в інших словниках

1. пінка — пі́нка 1 іменник жіночого роду піна; густа плівка на поверхні молока, вершків пі́нка 2 іменник жіночого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. пінка — I -и, ж. 1》 Пестл. до піна. 2》 Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання. || Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні. II -и, ж., спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пінка — Шумка, плівка, вершки  Словник чужослів Павло Штепа
4. пінка — пі́нка (голл. pink) невелике двощоглове судно, призначене для рибальства або перевезення вантажів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пінка — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол.  Словник синонімів української мови
6. пінка — Пі́нка, -пки, -нці; пі́нки, пі́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Тют., Вир, 1964, 153). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
8. пінка — Пінка, -ки ж. Масло коровье. Ез. V. 61.  Словник української мови Грінченка