разок
Разо́к, -зка
м.
1) ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб.
2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. 1. 20.
3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Левиц. І. 95. ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок. Мил. 70.
Словник української мови Грінченка