разок

НИ́ЗКА (нанизані на нитку, мотузок, дротину тощо однорідні предмети), РАЗО́К, ШНУРО́К рідше, СИЛЯ́НКА діал. Іван Ілліч.. ніс у руці низку сушених грибів (Є. Гуцало); На мотузках висять разки яровизованої картоплі (О. Донченко); Розірвалися шнурки коралів, посипалися по землі (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. разок — разо́к іменник чоловічого роду низка  Орфографічний словник української мови
2. разок — I -зка, ч. Пестл. до раз I 1), 2). II -зка, ч. 1》 Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка. 2》 Сукупність предметів, розташованих послідовно один за одним, або осіб, що рухаються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. разок — РАЗО́К¹, зка́, ч. Пестл. до раз¹ 1, 2. Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Марко Вовчок). РАЗО́К², зка́, ч. 1. Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка.  Словник української мови у 20 томах
4. разок — Разо́к, -зка́; разки́, -зкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. разок — РАЗО́К¹, зка́, ч. Пестл. до раз¹ 1, 2. Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Вовчок, VI, 1956, 278). РАЗО́К², зка́, ч. 1. Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка.  Словник української мови в 11 томах
6. разок — Разо́к, -зка м. 1) ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. 1. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта.  Словник української мови Грінченка