разочок — Словник української мови Грінченка

разочок — разо́чок 1 іменник чоловічого роду раз разо́чок 2 іменник чоловічого роду низка Орфографічний словник української мови
разочок — I -чка, ч. Пестл. до разок I. II -чка, ч. Зменш.-пестл. до разок II. Великий тлумачний словник сучасної мови
разочок — РАЗО́ЧОК¹, чка, ч. Пестл. до разо́к¹. – Володя, подзвони Басовій ще разочок. Як же в такий день без неї за стіл сідати (В. Собко). РАЗО́ЧОК², чка, ч. Зменш.-пестл. до разо́к². Словник української мови у 20 томах
разочок — РАЗО́ЧОК¹, чка, ч. Пестл. до разо́к¹. Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле, на мене! (Пісні та романси.., II, 1956, 14); — Володя, подзвони Басовій ще разочок. Як же в такий день без неї за стіл сідати (Собко, Справа.., 1959, 33). РАЗО́ЧОК², чка, ч. Зменш. Словник української мови в 11 томах