рвачкий —
-а, -е, розм., рідко. Те саме, що рвучкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рвачкий —
РВАЧКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що рвучки́й. Рвачкий вітер бив у лице, снігом заліплював очі (М. Коцюбинський); Аврелія молоденька, вродлива дівчина, в голосі і рухах є щось нервове, рвачке (Леся Українка); – Він, взагалі, не рвачкий до праці (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
рвачкий —
Рвачки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рвачкий —
РВАЧКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рвучки́й. Рвачкий вітер бив у лице, снігом заліплював очі (Коцюб., І, 1955, 31); Аврелія молоденька, вродлива дівчина, в голосі і рухах є щось нервове, рвачке (Л. Укр., III, 1952, 274); — Він, взагалі, не рвачкий до праці (Ле, Міжгір’я, 1953, 464).
Словник української мови в 11 томах