рвачкий
РВАЧКИ́Й, а́, е́, рідко.
Те саме, що рвучки́й.
Рвачкий вітер бив у лице, снігом заліплював очі (М. Коцюбинський);
Аврелія молоденька, вродлива дівчина, в голосі і рухах є щось нервове, рвачке (Леся Українка);
– Він, взагалі, не рвачкий до праці (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)