реберце
Реберце, -ця
с.
1) ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88.
2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Словник української мови ГрінченкаРеберце, -ця
с.
1) ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88.
2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Словник української мови Грінченка