Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
реберце —
ребе́рце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
реберце —
РЕБЕ́РЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до ребро́ 1. Темна морська просторінь навкруг, і тільки сонце високе, зенітове смажить їх і тут, ллється на плечі дівчині, на голі Віталикові реберця, на густу темно-синю гладінь (О.
Словник української мови у 20 томах
реберце —
ада́мове ребе́рце, жарт. Жінка. Місцеві “батюшечки” дуже слабкі щодо “адамових реберців” і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами (Остап Вишня).
Фразеологічний словник української мови
реберце —
РЕБЕ́РЦЕ, я, с. Зменш. — пестл. до ребро́ 1. Темна морська просторінь навкруг, і тільки сонце високе, зенітове смажить їх і тут, ллється на плечі дівчині, на голі Віталикові реберця, на густу темно-синю гладінь (Гончар, Тронка, 1963, 235)...
Словник української мови в 11 томах
реберце —
Реберце, -ця с. 1) ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Словник української мови Грінченка