ревнувати
Ревнува́ти, -ну́ю, -єш
гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Словник української мови ГрінченкаРевнува́ти, -ну́ю, -єш
гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Словник української мови Грінченка