Словник синонімів Караванського

ревнувати

Відчувати ревнощі; (до сліз) сохнути <�в'янути, страждати> з ревнощів.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. ревнувати — Нарікати, жалуватися [XII]  Словник з творів Івана Франка
  2. ревнувати — ревнува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. ревнувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Відчувати ревнощі (у 1 знач.). || Вважати кого-небудь своїм суперником (своєю суперницею) в коханні. || Тяжко переживати, страждати через те, що хтось виявляє більшу прихильність до кого-, чого-небудь іншого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ревнувати — РЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без прям. дод. Відчувати ревнощі (у 1 знач.). [Кіндрат Антонович:] Ревнувала ти мене, а я тебе за те не гладив по головці [голівці] (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. ревнувати — Ревнува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ревнувати — РЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Відчувати ревнощі (у 1 знач.). [Кіндрат Антонович:] Ревнувала ти мене, а я тебе за те не гладив по головці (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  7. ревнувати — Ревнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.  Словник української мови Грінченка