реготливий

Реготливий, -а, -е

Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.

Значення в інших словниках

1. реготливий — реготли́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. реготливий — див. веселий  Словник синонімів Вусика
3. реготливий — -а, -е, розм. 1》 Який любить реготати. 2》 Який супроводжується реготом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, – вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. реготливий — Реготли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, — вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Мирний, IV, 1955, 31)...  Словник української мови в 11 томах