реготіти

Реготі́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) = реготати.

2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.

Значення в інших словниках

1. реготіти — реготі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. реготіти — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
3. реготіти — [реигоут’ітие] -гоучу, -готиш, -готиемо, -готиете; нак. -готи, -гоут'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. реготіти — див. реготати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти.  Словник української мови в 11 томах