реготіти

реготі́ти

[ре^иго^ут’іти^е]

-го^учу, -готиш, -готи^емо, -готи^ете; нак. -готи, -го^ут'іт'

Значення в інших словниках

1. реготіти — реготі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. реготіти — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
3. реготіти — див. реготати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. реготіти — Реготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) = реготати. 2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.  Словник української мови Грінченка