ремінець
Ремінець, -нця
м.
1) ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Словник української мови ГрінченкаРемінець, -нця
м.
1) ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка