реміняка

Реміняка, -ки

ж. ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.

Значення в інших словниках

1. реміняка — реміня́ка іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. реміняка — див. ременяка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка.  Словник української мови у 20 томах
4. реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка.  Словник української мови в 11 томах