ригати
Рига́ти, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш
гл.
1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744.
2) Блевать, рвать, вырвать.
3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
Словник української мови Грінченка