ригати
БЛЮВА́ТИ без додатки і чим, РИГА́ТИ вульг., ВИКИДА́ТИ що і без додатка, розм. рідше. — Док.: ви́кинути. Міське повітря давило йому груди, затроювало кров із кожним зітханням. Першими тижнями то вже так було зле, що аж кров'ю почав блювати (Г. Хоткевич); — Пий, щоби-сь аж ригав! — обізвався Краньцовський до зарослого чоловіка (Л. Мартович); Не змогла випити Хівря — викинула... Криком кричить, духу пускається!.. (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови