ривок
РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́В розм. — Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб'ю! — засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Довженко); Одним сильним поривом Іван витягнув затичку (І. Франко).
РИВО́К (різке збільшення швидкості руху); СПУРТ спорт. (під час бігу, плавання тощо). Іван Силович ривком проскочив повз стіну і зупинився в сінях, перед дверима (Г. Епік); Минувши село, задній танк почав зменшувати хід і, зробивши ще декілька ривків, зупинився (П. Панч); Фінішний спурт.
Словник синонімів української мови