ривок
РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́В розм. — Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб'ю! — засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Довженко); Одним сильним поривом Іван витягнув затичку (І. Франко).
РИВО́К (різке збільшення швидкості руху); СПУРТ спорт. (під час бігу, плавання тощо). Іван Силович ривком проскочив повз стіну і зупинився в сінях, перед дверима (Г. Епік); Минувши село, задній танк почав зменшувати хід і, зробивши ще декілька ривків, зупинився (П. Панч); Фінішний спурт.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ривок — риво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ривок — -вка, ч. 1》 Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. || розм. Різке, грубе шарпання, смикання кого-небудь. || перен. Стрибок у розвитку чого-небудь. Зробити ривок. 2》 спорт. Підняття ваги різким рухом на себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ривок — РИВО́К, вка́, ч. 1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок – і двері відкрилися (В. Словник української мови у 20 томах
- ривок — РИВО́К, вка́, ч. 1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок — і двері відкрилися (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах