ривок

риво́к

-вка, ч.

1》 Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь.

|| розм. Різке, грубе шарпання, смикання кого-небудь.

|| перен. Стрибок у розвитку чого-небудь. Зробити ривок.

2》 спорт. Підняття ваги різким рухом на себе.

3》 Стрімке просування кого-небудь за один захід.

|| Поспішність у роботі, нерівномірне різке прискорення її темпу.

4》 у знач. присл. ривком. Одним різким коротким рухом; поривчасто.

5》 у знач. присл. ривками. Порушуючи ритм чого-небудь; неритмічно, нерівномірно.

|| Неплавно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ривок — риво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ривок — РИВО́К, вка́, ч. 1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок – і двері відкрилися (В. Словник української мови у 20 томах
  3. ривок — РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́В розм. — Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб'ю! — засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Словник синонімів української мови
  4. ривок — РИВО́К, вка́, ч. 1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок — і двері відкрилися (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах