ривок
РИВО́К, вка́, ч.
1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь.
Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок – і двері відкрилися (В. Собко);
І радість невимовна, Коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок (М. Рильський);
// розм. Різке, грубе шарпання, смикання кого-небудь.
Аж різкий ривок за горло скинув його вниз, під ноги лютого натовпу (Іван Ле);
// перен. Стрибок у розвитку чого-небудь.
Фонд [МВФ], насилаючи до Києва делегації своїх експертів, кожного разу констатує, що Україна зробила чудовий ривок у реформах. А поновлення кредитування доведеться почекати (з газ.).
2. спорт. Підняття ваги різким рухом на себе.
Змагання з штанги проводяться за програмою класичного триборства: жим двома руками, ривок двома руками та поштовх двома руками (з наук.-попул. літ.).
3. Стрімке просування кого-небудь за один захід.
Павло відчуває, що лишається тільки якийсь невеличкий запас для одного ривка, але лейтенант знає це і береже останній резерв (І. Багмут);
Від люті бійців, від того шаленого ривка їх, здавалося, закипіла вода в річці, завирувала, сипнула кривавими бризками, розступилася (О. Довженко);
// Поспішність у роботі, нерівномірне різке прискорення її темпу.
4. у знач. присл. ривко́м. Одним різким коротким рухом; поривчасто.
Він став оглядати мотор, непомітно поставив на місце деталь (раніш зняту). Потім сів на мотоцикл, ривком натиснув ногою – мотор зразу ж завівся (А. Головко);
Допаливши цигарку, рвучким ривком викинув [Мартин] її за вікно на вулицю (Г. Епік);
Запалившись, Оля з останніх сил, ривком, викручує ногу, і переслідувач .. летить сторч головою (Л. Юхвід).
5. у знач. присл. ривка́ми. Порушуючи ритм чого-небудь; неритмічно, нерівномірно.
Кашубський ігнорував будь-які планові основи постачання експедиції, вся робота велась ривками, штурмівщиною (Л. Дмитерко);
// Неплавно.
Щось крикнули з гурту, та Саїд не озирався. Відкрив допоміжний кран пального, і машина ривками понесла в гори (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- ривок — риво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ривок — -вка, ч. 1》 Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. || розм. Різке, грубе шарпання, смикання кого-небудь. || перен. Стрибок у розвитку чого-небудь. Зробити ривок. 2》 спорт. Підняття ваги різким рухом на себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ривок — РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́В розм. — Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб'ю! — засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Словник синонімів української мови
- ривок — РИВО́К, вка́, ч. 1. Короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися. Тоді він рвонув сильніше, відлетіла суха торішня замазка, ще ривок — і двері відкрилися (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах