ривкий

ривки́й

-а, -е.

Який здійснюється, відбувається ривком, ривками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ривкий — ривки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ривкий — РИВКИ́Й, а́, е́. Який здійснюється, відбувається ривком, ривками. Воловик зробив ривкий рух, ударив рукою по каганці. Жовтий язик сховався в темряві (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. ривкий — РИВКИ́Й, а́, е́. Який здійснюється, відбувається ривком, ривками. Воловик зробив ривкий рух, ударив рукою по каганці. Жовтий язик сховався в темряві (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах