рикало

Рикало, -ла

м.

1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно.

2) Картавящій человѣкъ.

Значення в інших словниках

1. рикало — -а, ч., розм. 1》 Володар сильного голосу. 2》 Гаркава людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови