Словник української мови Грінченка

робучий

Робучий, -а, -е

= робочий 2.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. робучий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  2. робучий — -а, -е. 1》 діал. Робочий. 2》 зах. Трудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. – А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (М. Коцюбинський); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. робучий — Робо́чий і зах. робу́чий, -ча, -че = робі́тний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. — А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (Коцюб., І, 1955, 294); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах