Великий тлумачний словник сучасної мови

робучий

робу́чий

-а, -е.

1》 діал. Робочий.

2》 зах. Трудовий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. робучий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  2. робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. – А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (М. Коцюбинський); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. робучий — Робо́чий і зах. робу́чий, -ча, -че = робі́тний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. — А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (Коцюб., І, 1955, 294); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  5. робучий — Робучий, -а, -е = робочий 2.  Словник української мови Грінченка