рогаль

Рогаль, -ля

м.

1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль.

2) Родъ жука = рогач 4.

3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.

Значення в інших словниках

1. рогаль — рога́ль 1 іменник чоловічого роду, істота віл рога́ль 2 іменник чоловічого роду булочка  Орфографічний словник української мови
2. рогаль — -я, ч. 1》 Віл з великими рогами. 2》 Те саме, що рогалик. 3》 Те саме, що рогач 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогаль — РОГА́ЛЬ, я́, ч. 1. Віл з великими рогами. 2. Те саме, що рога́лик. З тіста роблять рогалі, кладуть їх на змащений лист, дають їм підійти, змащують яйцем, посипають січеним мигдалем і випікають в духовці (з наук.-попул. літ.). 3. Те саме, що рога́ч 1.  Словник української мови у 20 томах
4. рогаль — РОГА́ЛЬ, я́, ч. 1. Віл з великими рогами. 2. Те саме, що рога́лик. З тіста роблять рогалі, кладуть їх на змащений лист, дають їм підійти, змащують яйцем, посипають січеним мигдалем і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 315). 3. Те саме, що рога́ч 1.  Словник української мови в 11 томах