рогаль

рога́ль

-я, ч.

1》 Віл з великими рогами.

2》 Те саме, що рогалик.

3》 Те саме, що рогач 2).

Значення в інших словниках

1. рогаль — рога́ль 1 іменник чоловічого роду, істота віл рога́ль 2 іменник чоловічого роду булочка  Орфографічний словник української мови
2. рогаль — РОГА́ЛЬ, я́, ч. 1. Віл з великими рогами. 2. Те саме, що рога́лик. З тіста роблять рогалі, кладуть їх на змащений лист, дають їм підійти, змащують яйцем, посипають січеним мигдалем і випікають в духовці (з наук.-попул. літ.). 3. Те саме, що рога́ч 1.  Словник української мови у 20 томах
3. рогаль — РОГА́ЛЬ, я́, ч. 1. Віл з великими рогами. 2. Те саме, що рога́лик. З тіста роблять рогалі, кладуть їх на змащений лист, дають їм підійти, змащують яйцем, посипають січеним мигдалем і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 315). 3. Те саме, що рога́ч 1.  Словник української мови в 11 томах
4. рогаль — Рогаль, -ля м. 1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль. 2) Родъ жука = рогач 4. 3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.  Словник української мови Грінченка