родючість —
родю́чість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
родючість —
[роуд'уч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
родючість —
-чості, ж. 1》 Властивість за знач. родючий 1). 2》 Здатність рослини плодоносити, родити (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
родючість —
РОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. 1. Властивість за знач. родю́чий 1. Родючість – найважливіша ознака ґрунту, яка відрізняє його від тієї гірської породи, на якій він утворився (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
родючість —
РОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. 1. Властивість за знач. родю́чий 1. Родючість — найважливіша ознака грунту, яка відрізняє його від тієї гірської породи, на якій він утворився (Фіз. геогр.
Словник української мови в 11 томах