розвідка
Розвідка, -ки
ж.
1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76.
2) Изслѣдованіе (научное).
3) Жена разведенная съ мужемъ.
Словник української мови Грінченка