розвідка —
ро́зві́дка 3 іменник жіночого роду розвідування; група; організація ро́звідка 1 іменник жіночого роду дослідження ро́звідка 2 іменник жіночого роду, істота розведена жінка діал.
Орфографічний словник української мови
розвідка —
[розв'ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док
Орфоепічний словник української мови
розвідка —
I -и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. II -и, ж., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. III -и, ж. 1》 Дія за знач. розвідати, розвідувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвідка —
1. звідунство, звіди, звідини, вивідки, довідки, див. шпіонаж, рекогноскувати 2. це див. есей
Словник чужослів Павло Штепа
розвідка —
РО́ЗВІДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. розві́дати, розві́дувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (О.
Словник української мови у 20 томах
розвідка —
розвідка (розву́дка) = розве́денка (ср, ст): Наталка, “весела розвідка”, ніяк не підпаде під підозру поліції. Наталка, добрий товариш, що вміє зарадити болеві голови після перепиття, вміє порадити на всі любовні клопоти, сідає за картовий стіл...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
розвідка —
РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л.
Словник синонімів української мови
розвідка —
РО́ЗВІДКА¹, и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
розвідка —
Розвідка, -ки ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ.
Словник української мови Грінченка