розвідка
РО́ЗВІДКА¹, и, ж.
1. Дія за знач. розві́дати, розві́дувати.
[Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко);
Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (О. Гончар);
Вже понад сто п'ятдесят років у Криму провадяться археологічні розвідки і розкопки (з газ.).
2. Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає.
Згодом повернулась і наша розвідка, яка побувала в сусідньому селі, в самому розташуванні ворога, і теж підтвердила, що ворог наступати не збирається (Ю. Збанацький);
Заходили зв'язківці, в сусідній кімнаті сперечалися над картою начальник розвідки й старший агітпропагандист (Ю. Бедзик);
Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони і вогневу систему (О. Гончар).
3. Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил.
[Орлюк:] В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? [Величко:] Підсудний, подайте назву розвідок на записці (О. Довженко).
4. Попереднє обстеження, вивчення місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об'єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін.
Під час розвідки повинні бути вивчені кількість і рівень води в річці, характер льодоходів (з наук. літ.);
Він [дирижабль] літав над Північчю .. – вів розвідку лісу (з наук.-попул. літ.);
Дівчина повернулася, щоб іти до .. свердловини. Назустріч веселе обличчя начальника розвідувальної групи, що провадить нові розвідки, поширюючи площу нафтового промислу (О. Донченко).
(1) В (на) ро́звідку – з метою здобути відомості (перев. про ворога).
Щоб устерегтись од цих набігів [ногайців], запорожці посилали в степи в розвідку козаків (О. Стороженко);
Калинка послав сержанта у розвідку, давши йому, таким чином, можливість уникнути арешту (А. Дімаров);
(2) На ро́звідки – з метою дізнатися про когось, щось шляхом розпитування або спостереження.
Яким пішов до сусіда прохати коней. Він мав їхати на розвідки про Василька (М. Коцюбинський);
(3) Ро́звідка бо́єм – з'ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу.
Батальйонні автоматники, форсувавши річку.., вели десь розвідку боєм (О. Гончар);
* Образно. Вирішив негайно провести розвідку боєм і розпочати атаку на ще не зайняте, як йому здалося, серце Тамари (О. Чорногуз).
△ (4) Агенту́рна ро́звідка – розвідка, здійснювана таємними агентами (див. аге́нт¹ 4).
РО́ЗВІДКА², и, ж.
Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання.
Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Леся Українка);
Він заспокоївся трохи, віддавши цей лист на пошту, і, сповнений віри в себе, взявся до праці над новою розвідкою про крайові відносини (І. Франко);
В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки (О. Донченко).
РО́ЗВІДКА³, и, ж., діал.
Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком.
Вона сватала всіх своїх молодих своячок і свояків, віддавала замуж [заміж] молоді вдови та розвідки (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)