розвінчувати
Розвінчувати, -чую, -єш
сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Словник української мови ГрінченкаРозвінчувати, -чую, -єш
сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Словник української мови Грінченка