розгардіяшити

Розгардіяшити, -шу, -шиш

гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.

Значення в інших словниках

1. розгардіяшити — розгардія́шити дієслово недоконаного виду учиняти розгардіяш) рідко  Орфографічний словник української мови
2. розгардіяшити — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
3. розгардіяшити — -шу, -шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгардіяшити — РОЗГАРДІЯ́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп'ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
5. розгардіяшити — РОЗГАРДІЯ́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити… (Мирний, І, 1949, 211).  Словник української мови в 11 томах