розгардіяшити
РОЗГАРДІЯ́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.).
Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити… (Мирний, І, 1949, 211).
Словник української мови (СУМ-11)