розгардіяш

РОЗГАРДІЯ́Ш, у, ч., розм.

1. Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь; безладдя.

Біля припічка стоїть у розпачі жінка. Розгардіяш у хаті — вчора ж мазала, та не кінчила (Головко, II, 1957, 356);

// Безладна метушня, гамір, гармидер.

Аудиторія. Студенти чекають на лекцію. Професор не з’являється. Розгардіяш. Розмови. Пісня (Мик., І, 1957, 125);

Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором, .. на подвір’я в’їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією, з її дочками і кучером Онуфрієм (Вільде, Сестри.., 1958, 456);

// Хаос, веремія, стовпотворіння, часто породжувані умовами воєнного часу.

Легко відстати від своєї частини, а спробуй в отакому розгардіяші знайти потім! (Головко, II, 1957, 535);

Під кручею, де розмістилася його [Брянського] вогнева позиція, діялося щось незвичайне. Чахкання гарячих мінометів, гамір, метушня і лайка, лайка без кінця. Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд (Гончар, III, 1959, 53).

2. рідко. Соціальне заворушення, безпорядок.

— Не можна ж так народ оставити… Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете.. Адже б такий розгардіяш пішов, що й… — писар почухав потилицю (Мирний, І, 1949, 377).

3. рідко. Можливість жити, діяти без будь-яких обмежень, на власний розсуд.

Розгардіяш настав Троянцям, Оп’ять [знову] забули горювать (Котл., І, 1952, 113).

Значення в інших словниках

1. розгардіяш — розгардія́ш іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розгардіяш — БЕЗЛАДДЯ, ХАОС, ВЕРЕМІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. розгардіяш — див. безладдя; сварка  Словник синонімів Вусика
4. розгардіяш — -у, ч., розм. 1》 Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь; безладдя. || Безладна метушня, гамір, гармидер. || Хаос, веремія, стовпотворіння, часто породжувані умовами воєнного часу. 2》 рідко. Соціальне заворушення, безпорядки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розгардіяш — РОЗГАРДІЯ́Ш, у, ч., розм. 1. Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь, десь; безладдя. Біля припічка стоїть у розпачі жінка. Розгардіяш у хаті – вчора ж мазала, та не кінчила (А. Головко); // Безладна метушня, гамір, гармидер.  Словник української мови у 20 томах
6. розгардіяш — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм.  Словник синонімів української мови
7. розгардіяш — Розгардія́ш, -шу́, -ше́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розгардіяш — Розгардіяш, -шу м. Безпорядокъ, неурядица, сумбуръ, сумятица. Тут чистий був розгардіяш: лежи, спи, їж, пий, веселися, мовчи, кричи, співай, крутися. Котл. Ен. Ти ж отаман наш, не добаєш про нас, та вже ж наше товариство як розгардіяш. н. п.  Словник української мови Грінченка