розгонити Розго́нити, -ню, -ниш гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках розгонити — розго́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови розгонити — див. розганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови у 20 томах розгонити — Розганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і розго́нити, -го́ню, -го́ниш, -нять; розго́нь, -го́ньте розго́нити, див. розганя́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.) розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови в 11 томах