Словник української мови у 20 томах

розгонити

РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розгонити — розго́нити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгонити — див. розганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгонити — Розганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і розго́нити, -го́ню, -го́ниш, -нять; розго́нь, -го́ньте розго́нити, див. розганя́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. розгонити — Розго́нити, -ню, -ниш гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.  Словник української мови Грінченка