розгонистість

РОЗГО́НИСТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. розго́нистий.

Підходить [Лукія Назарівна] до робітників, здоровкається. В рухах, у мові є якась природна гідність, розгонистість (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розгонистість — розго́нистість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розгонистість — -тості, ж. Властивість за знач. розгонистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгонистість — РОЗГО́НИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. розго́нистий. Підходить [Лукія Назарівна] до робітників, здоровкається. В рухах, у мові є якась природна гідність, розгонистість (Гончар, Тронка, 1963, 79).  Словник української мови в 11 томах