1. Словник української мови Грінченка

розгонити

Розго́нити, -ню, -ниш

гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгонити — розго́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгонити — див. розганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розгонити — Розганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і розго́нити, -го́ню, -го́ниш, -нять; розго́нь, -го́ньте розго́нити, див. розганя́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови в 11 томах