1. Словник української мови Грінченка

розгомонітися

Розгомонітися, -нюся, -нишся

гл. Разговориться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгомонітися — розгомоні́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгомонітися — -нюся, -нишся, док. 1》 Почати багато і довго говорити, захопившись розмовою. 2》 розм., рідко. Розшумітися, розкричатися. 3》 рідко. Почати розмову про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгомонітися — РОЗГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. 1. Багато і довго говорити, захопившись розмовою. Розгомонівся Дувид, став щиру правду розказувати (С. Васильченко); За вечерею постоялець, розгомонівшись, неквапом розповідав про себе (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розгомонітися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. розгомонітися — РОЗГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. 1. Почати багато і довго говорити, захопившись розмовою. Розгомонівся Дувид, став щиру правду розказувати (Вас. Словник української мови в 11 томах