розгонити

розго́нити

див. розганяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгонити — розго́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розгонити — Розганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і розго́нити, -го́ню, -го́ниш, -нять; розго́нь, -го́ньте розго́нити, див. розганя́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розгонити — РОЗГО́НИТИ див. розганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. розгонити — Розго́нити, -ню, -ниш гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369. Словник української мови Грінченка