роздовбувати

Роздовбувати, -бую, -єш

сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.

1) Раздалбливать, раздолбить.

2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.

Значення в інших словниках

1. роздовбувати — роздо́вбувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. роздовбувати — -ую, -уєш, недок., роздовбати, -аю, -аєш і діал. роздовбти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. 2》 розм. Руйнувати, псувати (бомбами, снарядами і т. ін.). || розм. Ушкоджувати тіло, робити рани.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздовбувати — РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. що. Довбаючи, робити заглиблення в чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку .. заковували в перегати, роздовбували її дно (Яків Баш). 2. що, розм.  Словник української мови у 20 томах
4. роздовбувати — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док.  Словник синонімів української мови
5. роздовбувати — РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Баш, На землі..  Словник української мови в 11 томах