Словник української мови Грінченка

розжитво

Розжитво́, -ва

с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розжитво — -а, с., діал. Добре життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови