Словник української мови Грінченка

розмовний

Розмовний, -а, -е

Разговорный. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розмовний — розмо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмовний — -а, -е. 1》 Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Розмовна мова — а) різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні; б) будь-яке мовлення, яке відбуваєтьсяч в усній формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (М. Рильський); Запас розмовних слів став таким великим, що вона з будь-ким могла вже вільно порозумітися (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. розмовний — Розмо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (Рильський, III, 1956, 79); Запас розмовних слів став таким великим...  Словник української мови в 11 томах