розміряти
Розміряти, -ряю, -єш
сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл.
1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74.
2) — плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.
Словник української мови Грінченка